«Привіт, королево!»: як 10 місяців волонтерства в Андалусії змінили життя українки Катерини
Як це – поїхати в іноземну країну без знання мови, а повернутися з рівнем іспанської, опанованим на уроках бачати, та з купою нових друзів? Наша волонтерка Катерина Коваль провела майже 10 місяців (з вересня 2025 по червень 2026 року) на проєкті ESC в сонячній Іспанії.
Разом із приймаючою організацією Asociación Socio–Cultural VerdeSur Alcalá вона поринула в життя колоритного андалуського містечка Алькала–ла–Реаль. Про роботу з дітьми, іспанську тактильність, сієсту та особисті метаморфози Катя щиро розповіла у своєму щоденнику волонтера.

Робота на 360 градусів: від дитячої їдальні до проєктів Erasmus+
Проєкт Каті був надзвичайно динамічним та різноплановим. Нудьгувати не доводилося ні дня, адже волонтерські завдання охоплювали найрізніші сфери:
-
Турбота про найменших: допомога у шкільних їдальнях для малюків від 3 до 7 років;
-
Освіта для підлітків: викладання англійської мови для місцевих тинейджерів;
-
Соціальна підтримка: допомога дітям із домашніми завданнями на базі Червоного Хреста;
-
Організація подій: створення та проведення розважальних та освітніх заходів для дітлахів;
-
Міжнародний досвід: асистування на кухні та організаційне забезпечення сесій під час міжнародних проєктів ERASMUS+.
«Під час цих активностей я навчилася взаємодіяти з дітьми абсолютно різного віку. Особливим викликом було викладати англійську мову суто англійською для студентів початкових рівнів, оскільки деякі підлітки не розмовляли нею взагалі! Це розвинуло неабияку гнучкість, вміння планувати цікаві події на ходу та спокійно вирішувати будь–які конфлікти», – ділиться Катя.

Бачата, караоке та іспанська мова «із зануренням»
Звісно, ESC–волонтерство – це не лише робота. Хто багато працює, той багато й відпочиває! Хоча організація надавала офіційні мовні курси, Катя знайшла власні, значно інтерактивніші способи вивчення іспанської. Подорожі іспанськими містами, вечори у караоке, місцеві бари та запальні уроки бачати стали найкращою мовною практикою.
«Як іноземка, яка геть не розмовляла іспанською на початку, я все одно повсюди почувалася "своєю". Тут неймовірні люди! Всі завжди намагалися допомогти – від підказки, яку шоколадку краще обрати в супермаркеті, до пояснення, де розташована найближча Меркадона», – згадує волонтерка.
Культурний шок по–андалуськи: «guapa», тактильність та сієста
Життя на півдні Іспанії має свій унікальний ритм та традиції, до яких українцям спочатку доводиться звикати:
-
Компліменти замість "Добрий день": в Алькала–ла–Реаль це нормальна практика – називати незнайомців на вулиці чи в магазині «красуня/красень» (guapo/guapa) або «король/королева» (rey/reina). «Пам'ятаю, як вперше пішла в супермаркет і одна продавчиня назвала мене "Reina", аж настрій піднявся!» – сміється Катя;
-
Максимальна тактильність: іспанці дуже відкриті й обожнюють обійми та дотики. Якщо спочатку Каті було трохи некомфортно, то під кінець проєкту вона зловила себе на думці, що стала такою ж тактильною та відкритою;
-
Свята та священна сієста: будьте готові, що через нескінченні місцеві фієсти робочий день у магазинах постійно скорочується, а з 13:00 до 17:00 усе місто завмирає на обов'язкову денну перерву.

Головний підсумок волонтерства
ESC–проєкт став для Каті періодом справжніх внутрішніх змін:
«Я навчилася бути більш емоційною та менш замкненою. Андалусці настільки відкриті, що спілкування з ними моментально знімає всі бар'єри. Я надзвичайно задоволена цими місяцями. Я не лише здобула купу практичних навичок, а й зустріла людей, які повністю змінили мій світогляд. Зараз я дуже сумую за цими часами та своєю маленькою, затишною Алькалою».
.
ГО «Стелла» пишається Катею та дякує Asociación Socio–Cultural VerdeSur Alcalá за теплий прийом нашої волонтерки!
Хочеш пережити власну незабутню історію, вивчити нову мову та знайти друзів по всьому світу? Стеж за нашими оновленнями та подавайся на проєкти Європейського корпусу солідарності! Твоя ідеальна країна вже чекає на тебе.