Seed the Change: як українська молодь вивчала сталі харчові системи в сонячній Андалусії

Чи замислювалися ви коли-небудь, який шлях долає їжа, перш ніж потрапити до вашої тарілки? І як наші щоденні харчові звички впливають на клімат планети? У січні 2026 року представники ГО «Стелла» вирушили до іспанського містечка Пісарра (Малага), щоб знайти відповіді на ці питання під час міжнародного тренінгу «Seed the Change».

 

 

Про проєкт

Тренінговий курс «Seed the Change», що фінансується програмою Erasmus+, зібрав молодіжних працівників та активістів з Іспанії, Італії, Румунії, Туреччини, Болгарії, Вірменії, Хорватії та України. Протягом п’яти інтенсивних днів (14–18 січня) учасники досліджували концепцію сталого розвитку харчових систем, занурювалися в агроекологію та вивчали досвід місцевих екологічних ферм Андалусії.

Мета проєкту — не просто дати теоретичні знання, а озброїти молодіжних лідерів практичними інструментами для просування відповідального споживання серед молоді у своїх громадах.

 

 

Досвід наших учасниць: від теорії до бруду на черевиках

Українська делегація повернулася з проєкту не лише з сертифікатами Youthpass, а й із натхненням змінювати світ навколо себе. Ось що розповідають дівчата про свій досвід:

 

Марія Шевчук: «Робота на землі потребує самовіддачі»

«Коли вирушаєш у подорож, ніколи не знаєш, які нові враження привезеш із собою. Проєкт був присвячений питанням сталого розвитку, і я багато дізналася про екологічні практики. У південній Іспанії фермери стикаються з серйозними викликами — від бюрократичних перешкод до змін клімату. Одна річ залишається незмінною: робота на землі вимагає величезної віддачі та постійного пошуку нових рішень. Дякую організаторам GDR Valle del Guadalhorce за те, що показали Іспанію не з туристичного боку, а через її справжнє, копітке життя».

Марія працює журналісткою, тому для неї ця поїздка стала не лише навчанням, а й можливістю провести справжнє професійне дослідження. Результатом її подорожі стала розлога стаття: «Відроджуючи традиції: як на півдні Іспанії розвиваються сімейні фермерські господарства».

 

Ольга Пегитяк: «Турбота про ґрунт — це турбота про життя»

«Ми досліджували зв’язок "ґрунт — рослина — тварина — людина". Говорили про регенеративне сільське господарство, харчовий суверенітет та обмін насінням — дивовижну практику, яку варто поширювати у всьому світі. Головний висновок: рішення не в тому, щоб "виробляти більше", а в тому, щоб "думати інакше".

Особливо запам’яталися практичні воркшопи: робота в саду, висадка квітів та майстер-клас із ферментації (квашена капуста та яблучний оцет — це серйозно!). Цей проєкт нагадав, наскільки потужним є навчання через досвід».

 

Ганна Повх: «Локальні дії мають глобальний вплив»

«Для мене стало відкриттям те, як ми маємо цінувати природу та те, що ми споживаємо. Цінність таких проєктів усвідомлюєш вже після завершення. Найціннішим було поєднання теорії з практикою: від обговорення глобальних викликів до аналізу власних щоденних звичок. Я здобула навички фасилітації (метод World Café) та побачила на власні очі, як працюють еко-ферми. Тепер я готова бути мультиплікатором змін у своїй громаді».