Моя французька пригода: як волонтери збудували сауну в горах
Проєкт: SJ/ESC18 – Sweat Sauna Party
Координуюча організація: Solidarités Jeunesses
Місце: Pont-de-Montvert, Франція
Це був мій перший ворккемп — і, мабуть, один із найяскравіших досвідів у моєму житті, розповідає Валерія Бутко. Мальовниче село Pont-de-Montvert нагадало мені всесвіт із «Гобіта»: кам’яні будиночки, гірські схили, водоспади, старовинна архітектура й атмосфера справжньої середньовічної Франції.
Організатори проєкту та лідери табору були надзвичайно турботливими — будь-яке питання вирішувалося миттєво. У нас було все необхідне для комфортного життя: кухня, душ, пральня, настільні ігри, музичні інструменти. Щодня ми разом готували, прибирали, організовували спільні вечері — справжня маленька спільнота.
Проєкт
Метою ворккемпу “Sweat Sauna Party” було створити сауну — простір для відпочинку та спілкування поблизу спільноти Finiels, яка щороку приймає волонтерів мережі REV (Réseau d'entraide volontaire).
Селище Finiels розташоване на висоті 1541 метр над рівнем моря, і літні ночі тут бувають прохолодними. Тож нова сауна стане затишним місцем для теплих вечорів, де волонтери зможуть розслабитися після роботи та провести час разом. Вона буде доступною не лише для міжнародних волонтерів, а й для місцевих мешканців, створюючи простір для нових знайомств і спільної взаємодії.
Окрім цього, проєкт мав на меті підтримати діяльність асоціації REV і сприяти життю громади, залучаючи місцевих жителів до подій та культурних зустрічей. Сауну планують використовувати і взимку, аби продовжувати активність асоціації протягом року.
Мій досвід
Для мене це був справжній виклик — уперше взяти до рук дриль і пилку, але завдяки допомозі наших техніків я швидко навчилася всього необхідного. Наприкінці проєкту, коли ми протестували готову сауну, усі відчули гордість — ми дійсно зробили це своїми руками!
Наша міжнародна команда об’єднала учасників із Грузії, Іспанії, Франції, Фінляндії, Таїланду, Німеччини, Польщі та Туреччини. Ми стали справжньою родиною, і коли настав час прощатися — плакали всі.
Крім роботи, ми багато подорожували: барбекю біля водоспаду, пікніки, поїздка до мальовничого містечка Манд, вечори музики та танців. Наприкінці проєкту ми влаштували інтернаціональну вечерю, на яку прийшло все село. Після цього — тепла сауна, сміх, музика й маленький рейв під зорями.
«Це був неймовірний досвід, який навчив мене командній роботі, довірі й відкритості. І тепер я точно знаю — це лише початок моїх волонтерських пригод!»
Окрему подяку хочу висловити кураторці Валерії зі Stella за постійну підтримку й турботу. Без тебе цей проєкт був би зовсім іншим.
Для всіх, хто сумнівається — їхати чи ні: їдьте. Це справді найкраще рішення у вашому житті.