ClimeArt: коли мистецтво стає голосом планети
З 19 по 27 серпня у Відні відбувся тренінг Erasmus+ “ClimeArt”, організований SCI Austria. Цей проєкт об’єднав молодих людей із 12 країн, щоб дослідити, як мистецтво може стати інструментом кліматичного активізму.
ClimeArt — це не просто навчання, це простір, де зустрічаються творчість, екологічна свідомість і дії. Учасники досліджували, як перетворювати власні кліматичні емоції — тривогу, безсилля, надію — у потужні мистецькі проєкти. Вони вчилися виражати ідеї через тілесність, театр, візуальне мистецтво, музику і перформанс, щоб донести меседж про зміни клімату у зрозумілій і людяній формі.
Одним із найяскравіших моментів стала вулична вистава у центрі Відня, створена самими учасниками. Її тема — “Вплив війни на зміну клімату”. Виступ, який поєднав театр, символи та тишу, перетворив звичайний міський простір на сцену для глибокої рефлексії.
“Not every stage has curtains — sometimes it’s the middle of Vienna,” — ділиться Марина Осінська.
“Ми зробили чергу людей, які чекали на воду, аби нагадати, що у багатьох частинах світу доступ до неї — розкіш. Війна, клімат і мистецтво — дивне поєднання, але воно спрацювало. Це було емоційно, чесно і дуже живо”.
Учасниця Софія Гудзовська розповідає, що це був її перший досвід виступу перед великою публікою:
“Ми створили публічний перформанс із нуля — без акторського досвіду, але з великим бажанням донести меседж. Ми хотіли показати: війна спричиняє нестачу води, а нестача води може призвести до війни. І цей ланцюг можна розірвати лише усвідомленням і дією”.
Вона також згадує, що в роботі групи було важливою і тема України — зокрема руйнування Каховської дамби, яке стало прикладом того, як війна і кліматичні катастрофи взаємопов’язані.
“Цей проєкт навчив мене сміливості говорити про болюче — і робити це через мистецтво”, — додає Софія.
За тиждень у Відні учасники не лише створили сильний мистецький перформанс, а й сформували справжню спільноту однодумців — тих, хто вірить, що зміни починаються з діалогу, творчості та солідарності.
